Селятинська громада налагоджує співпрацю з Румунією
У планах – перший спільний проект у сфері зеленого туризму
Нещодавно представники Селятинської об’єднаної територіальної громади з метою знайомства та обміну досвідом побували у румунському містечку Ізвореале-Сучевей. Це стало першим кроком на шляху можливих спільних проектів із розвиненою європейською країною.
Село Ізвореале або, як у нас кажуть Ізвори, розташоване на відстані менше одного кілометра від села Шепіт. Але щоб сюди потрапити, каже голова Селятинської ОТГ Валерій Полянчук, потрібно їхати в об’їзд аж 257 км (через Радауци-Бородина, а через Кимполунг-Молдовенеск – взагалі 294 км). Усе через те, що пункти пропуску між сусідніми територіями з 2007 року, коли Румунія ввійшла до Євросоюзу, зачинені.
Питання відкриття спрощених пунктів перетину кордону обговорювали за круглим столом із примарем (головою румунської громади) та представниками структурних підрозділів примарії (сільської ради). Навіть місцеві жителі, дізнавшись про візит сусідів, прийшли поцікавитися чи буде в них нагода відвідувати родичів і сусідів у Шепоті без перешкод.
Зустріч відбулася за ініціативи народного депутата України Івана Рибака, який познайомив селятинську делегацію з киянами Вікторією Бірюкіною та Олександром Дворєцким. Вони займаються розробкою проектів у сфері туризму, культури та інших напрямків з метою популяризації та розвитку Гуцульщини.
Примар Ізворів Мігаєл Михно охоче погодився поспілкуватися та розглянути можливість співпраці. До участі в обговоренні різних питань він залучив спеціалістів відділів, познайомив їх із нашими представниками та надав можливість обмінятися досвідом роботи у сфері земельних, фінансово-економічних відносин, культури, освіти.
А тим часом керівники сусідніх територіальних громад та київські проектанти думали над тим, що могли б зробити спільно. Після тривалого обговорення вирішили почати роботу над розробкою туристичного маршруту горами українських і румунських Карпат. Але щоб втілити його в реальність, потрібно відкрити пункти пропуску.
Найближчим часом і Валерій Полянчук, і Мігаєл Михно будуть звертатися до всіх можливих інстанцій України та Румунії, щоб вирішити цю проблему. Зокрема, Валерій Кузьмович клопотатиме про зустріч із обласним керівництвом та румунською делегацією або в Сучаві, або в Чернівцях для обговорення спільних дій.
Зі слів прикордонників вищого керівного рангу, розповідає Валерій Полянчук, у Польщі існує практика проведення спільного митного контролю. Добре було б її запозичити. Тим більше, що на румунській стороні, де, до речі, пункти пропуску були повністю облаштовані ще в 2011 році, нашим прикордонникам можуть виділити для роботи кімнату. Але для цього потрібно отримати схвалення вищого керівництва.
Громада розвивається за рахунок європейських проектів
Голова Селятинської ОТГ розповідає, якщо порівнювати українське село з румунським, то по розвитку території наші сусіди десь на 15 років попереду. Наприклад, у селі стояв колись звичайний будинок культури. Керівник громади взяв участь у європейському проекті й отримав кошти на облаштування не те що клубу, а цілого палацу. На місці колишньої прикордонної застави, також за проектом, побудував соціальний будинок для 15-ти людей похилого віку, які можуть перебувати тут весь день: готувати їжу, займатися рукоділлям чи іншими справами. А поряд споруджена нова церква.
Завдяки проекту ЄС у селі проклали три кілометри асфальтної дороги через гірський перевал. А ще біля примарії у розпорядженні громади є автомобільна техніка (грейдери, бульдозери, сміттєвози і, навіть, пожежна машина), з допомогою якої облаштовують комунальні дороги та утилізовують непотріб.
Наступним пунктом призначення, де зупинилася селятинська делегація, була школа. Учасники зустрічі мали можливість оглянути приміщення, де ремонт у всіх класах відповідає нормам європейського стандарту, та познайомитися з дирекцією. Приємно здивувало те, що українську мову в румунській школі вивчають досить активно, але індивідуально. Із 180 учнів НВК лише 5 дітей не відвідують заняття.
Представникам Селятинської ОТГ примар розповів, що під містом Кимполунг за європейські кошти будують завод із переробки побутових відходів. Відповідно, на певній відстані одні від одних в селі розташовані баки для роздільного сміття (пластик, скло та бляха). Люди самостійно сортують відходи перед утилізацією, бо чітко усвідомлюють важливість такого процесу.
Добре розвинене у румунів сільське господарство. Якщо господарі утримують сім і більше молочних корів, то отримують дотацію у розмірі 500 євро на рік на одну корову, а на відгодівлю бичка – 400 євро за голову. На високому рівні у наших сусідів благоустрій – скрізь ідеальна чистота і порядок. Справді відчувається, що це Європа. Валерій Полянчук переконаний, якщо переймати від сусідів усе найкраще, то Європа буде і в нас.
Після поїздки у селятинців залишилися гарні враження. Вони отримали такий заряд оптимізму, що робитимуть усе для того, щоб покращити умови життя у громаді та країні в цілому. Головне, щоб влада сприяла вирішенню проблемних питань та підтримувала новаторські ідеї.
Марина ЮРЧЕНКО. /за матеріалами газети КАРПАТИ
