Шепіт

Невелике прикордонне село ШЕПІТ на березі Сучави засновано 15 березня 1490 року. До 1946 року село мало назву Шепіт-Камерал.
Вузька ґрунтова дорога від Селятина до Шепоту проходить паралельно річці Сучава. Від річки дорога відокремлена колючим дротом: на протилежному березі річки – Румунія. З правого боку до дороги підступаються гори: хребет Погар з найвищою однойменною вершиною висотою 1268 метрів.

Не доїжджаючи до центру села ліворуч від дороги зупинимося біля цікавої пам’ятки природи – водоспаду Сучавський Гук. Водоспад розташований на річці Сучаві і має вид каскаду з трьома уступами загальною висотою п’ять метрів.

Справжнім шедевром дерев’яного зодчества є Свято-Іллінська церква, що розташована на пагорбі в північній частині села. Збудована у 1898 році на місці старої Успенської церкви, що була зведена у 1763 році на честь 60-річчя правління цісаря Франса Йосифа, церква Святого Іллі в Шепоті є вдалим поєднанням характерної для Буковини традиційної архітектури однокупольного храму та панівної наприкінці ХІХ століття архітектурі модерну.

Домінантою церкви є масивний купол над центром витягнутої нави у вигляді приплюснутої цибулини. Круті дахи над бабинцем і вівтарем завершуються відтягнутими уверх коньками, що надає споруді додаткових криволінійних форм. Стіни вівтаря і нави розділені на два яруси піддашшям на фігурних кронштейнах, а бабинець оточує відкрита арочна галерея над опасанням. Додаткову декорацію храму надають невеликі стрілчасті вікна з різнокольоровими стеклами.

В середині церкви знаходиться цісарський трон – унікальний витвір мистецтва, який при розпаді Австрійської імперії у 1918 році не встигли забрати у Відень і залишили у Шепоті.

До складу ансамблю Іллінської церкви входить також двоярусна каркасна дзвіниця з главкою у формі цибулини, що повторює своєю формою купол церкви, та дерев’яна огорожа з вхідною брамою, вкритою ґонтовим дахом.